ЗМІ про Марш Свободи - 2008 (фото)
“День”: Свобода и «свобода»
Щороку в центрі Києва, на Михайлівській площі, повторюється одне й те саме: по один бік міліцейського кордону збираються молоді люди на акцію, яку вони називають «Марш свободи», а по другий — молодь, розлючена самим фактом зібрання. Минулої суботи, 3 травня, усе повторилося.
Загалом, у «Маршу» склалася репутація такої собі «конопляної ходи». Однак, якщо бодай побіжно ознайомитися з вимогами організаторів, то стане зрозуміло, що йдеться насамперед про поліпшення ситуації з правами людини та здоров’ям нації: влаштувати парламентські слухання щодо державної політики у галузі обігу алкоголю, тютюну та інших наркотиків, заборонити алкогольну та тютюнову рекламу, зупинити наркокорупцію в МВС, запровадити посаду омбусмана для столиці та обласних центрів. Щодо власне самої маріхуани є вимога не легалізації, а декриміналізації: переформулювати норму статті 309, ч. 1 Кримінального кодексу таким чином, аби виключити можливість переслідування за зберігання невеликих обсягів для особистого вжитку.
Сьогодні будь-яка людина, що має бодай недопалок з коноплею, може бути позбавлена волі, хоча доведено, що від споживачів маріхуани немає жодної загрози для оточення, а сама конопля не викликає звикання. Але тисячі українців, спійманих з горезвісними «одноразовими дозами», сидять у в’язницях разом зі справжніми злочинцями, і вибратися з такого середовища фізично та психічно здоровим, та ще й не «підсадженим» на справжню опійну отруту, шансів обмаль. Інакше кажучи, організатори «Маршу» якраз і намагаються запобігти поширенню наркозалежності у всіх її формах — від куріння до алкоголізму і героїнової голки.
Цього року противниками «Маршу» виступила маргінальна політична сила, в назві якої теж фігурує слово «свобода», яке в устах тих добродіїв насправді є лайкою, що підтверджують їхні листівки з такою, зокрема, тезою: «Мораль та Закон народу — вищі за «свободу особистості». Народом ця партія, котра не може похвалитися надто великим рейтингом, вочевидь, вважає себе. Але з такими гаслами вони явно помилилися з країною перебування — в наших сусідів- росіян саме політика зневаги до прав особистості якраз у пошані. В будь-якому разі, ця політична група ніколи не звертала на «Марші» особливої уваги. Та цього року партійний лідер зібрався у мери, і, вочевидь, за мізерної підтримки населення кожний інформаційний привід — на вагу золота.
Усе відбулося за передбачуваним сценарієм. Борці проти «свободи особистості» окупували Михайлівську площу. Прихильники «Маршу» у помітно меншій кількості зібралися на розі навпроти, що найцікавіше — просто під стінами міського управління МВС. Гамір, скандування, перекрикування одне одного, провокації, спокій та інтелігентність учасників «Маршу», хамство і тупа агресія борців із «космополітизмом». Все як завжди. Найцікавіші були, однак, два моменти: лелеки та міліція.
Лелеки з’явилися десь на двадцятій хвилині мітингу. Покружляли над Михайлівською, підлетіли ближче до «маршевої» ділянки, знизилися і, перш ніж податися в бік Дніпра, кілька хвилин ширяли просто над нами — два великі, царствені птахи.
Що ж до міліції, то вона цього дня робила те, за що платимо їй податки: охороняла громадський спокій. Щойно виникла небезпека прямого нападу на «Марш», як прихильники останнього були взяті у щільне кільце правоохоронців і змогли без проблем довести мітинг до кінця. Що тішить — усередині міліцейського каре не раз звучали випади щодо наркокорупції в МВС, проте люди у формі жодним чином не намагалися цю критику припинити. Зрештою, завершилося все більш ніж мирно: зливою.
Організатори «Маршу» очевидно прокололися по багатьох пунктах: варто було продумати альтернативні маршрути та місця збору, врахувати можливість негоди, не тільки встановити апаратуру, а й запросити музикантів тощо. Та запланована акція відбулася і знову довела: Київ — столиця по-справжньому європейської держави. Місто вільних — без лапок — людей.
Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
“Корреспондент”:
Свобода против Свободы
“В этом году в Марше Свободы, который состоялся в Киеве 3 мая, приняли участие около 150 человек. Целью данной акции было инициирование проведения парламентских слушаний относительно рекламы алкоголя и табачных изделий, а также изучение проблемы коррупции в органах внутренних дел, связанной с оборотов наркотиков…Тем не менее, Марш как таковой провести не удалось, поскольку собравшимся оппонировали около 200 человек активистов ВО Свобода. При этом, митингующих разделили милиционеры и спецподразделения Беркута, которых было больше, чем участников Марша Свободы и их оппонентов вместе взятых.“
Дивитись фоторепортаж Дмитра Троценка (”Корреспондент”)
“Газета по-киевски”:
МАРШ. ПИАР. ПРОТЕСТ
В субботу прошел «Марш свободы», известный в народе как «конопляный марш» Неординарное событие витало на подступах к Михайловской площади. В воздухе нещадно парило, обещая дождь. Однако в назначенном месте - перед памятником княгине Ольге, никого из «коноплянщиков» не оказалось. Зато, совсем неожиданно, явилась одна из политических сил. - А где здесь за легализацию марихуаны? - спрашиваю у патруля. - Тише ты. Не кричи, а то побьют. Ваши вон там собираются, - милиционер указал на угол соседнего здания. Все ясно. Опасаются провокаций. Тем более, что организация «Свобода» довольно-таки радикально настроена - молодежь в синих накидках, встречаются люди в возрасте. Раздают листовки: «Нет наркомании». Основное действие проходило во Владимирском переулке, между двумя площадями. На тротуаре по обе стороны выстроился кордон из «Беркута» - молодцы с дубинками, газовыми баллончиками и шлемами в руках. «Свобода» машет флагами и скандирует: «Наркоманов геть!» и «Нарко-бароны, нарко-бараны. Геть!». Беркут чинно взирал на происходящее. Предполагаемые «наркобароны» тоже реагировали молча, выглядывая из-за своего милицейского барьера. Ну-ка посмотрим, что они из себя представляют. На деле «бароны» оказались обычной молодежью. Может, несколько неформальной - с вычурными стрижками, бородами, сережками и конопляной символикой. - Мы в принципе тоже против наркоманов. Наркоманов геть! -поясняет позицию участников «марша» Тарас Ратушный, пресс- атташе события. - Очень смешно, когда люди собираются друг напротив друга и скандируют одни и те же лозунги. Значит, кто-то из них неискренен. Организаторы принесли колонки. Заиграла музыка. Регги. Кто пустился в пляс, кто просто махал пестрыми флагами Ямайки и Украины, под пристальными взглядами людей в черном - еще одной колонны защитников правопорядка. Среди пестрой молодежи внимание привлекает мужчина в «цивильной» одежде. Это Владимир Чемерис, член общественной рады МВС по вопросам прав человека. Сегодня он «по эту сторону». - Я за свободное самовыражение. Люди должны делать то, что им нравится. Вспомните, что было при «сухом законе», - объяснил свою позицию Владимир Чемерис. В программе «Марша свободы» было торжественное шествование. Но ввиду сложившихся обстоятельств и обилия правоохранителей, шествие отложили. - А что - мы и так своей цели достигли, - говорит Тарас Ратушный. Осталось только передать правительству требования. И совсем не для того, чтобы облегчить жизнь «мифическим наркобаронам». А «всего лишь» - пересмотреть политику руководства страны относительно алкоголя и психотропных веществ. Пыл обеих сторон погасил внезапно разразившийся дождь. Как грибы выросли зонтики, колонки накрыли клеенкой. Но расходиться никто не собирался.
Владимир ОВСИЕНКО
УНІАН:
“Среди требований - проведение слушаний в Верховной Раде о наркополитике, а также остановка коррупции в силовых структурах, происходящей под видом борьбы с наркопреступностью. В связи с этим Объективная реальность начала сбор подписей в поддержку своего требования амнистировать осужденных по части 1 статьи 309 Уголовного кодекса, предусматривающей наказание за хранение небольших доз наркотиков. 5 мая 2007 года около 150 сторонников Объективной реальности провели Марш свободы в Киеве, в то время как Приморский районный суд Одессы запретил проведение аналогичного марша в Одессе.
Дивитись фоторепортаж Сергія Олексєєнко (УНІАН)
Ключі: 2008, ЗМІ про нас, марш свободи